Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» (1995); Київський державний хореографічний коледж (2008). Творчу діяльність розпочав у народному ансамблі танцю «Галичина». Був солістом модерн-балету «Акверіас» (Львів), згодом співпрацював із Софією Ротару, як соліст балету та хореограф-постановник. З 1993 року активно працював з театром «Гаудеамус» (Львів) під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Бориса Озерова. Саме тут він здійснив численні постановки як балетмейстер-постановник, а саме: «Чайка» А. П. Чехова, «Майн нейм из Маня» О. Каневського, «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, «Рожевий трикутник», «Двоє на гойдалці» У. Гібсона, «Портрет Доріана Грея» О. Уайльда.
У 2000 році створив перший чоловічий модерн-балет «Хлопці з небес», з яким успішно гастролював по Україні, Франції, Італії, Німеччині, Росії, США, і здійснив численні хореографічні вистави: «Пластика вогню», «Дежавю», а також телевізійні музичні мюзикли «За двома зайцями» та «12 стільців» (режисер-постановник М. Паперник).
Завдяки оригінальному творчому підходу, неординарній манері постановок та авангардному пластичному мисленню Вадима Прокопенка неодноразово запрошували до співробітництва та постановок концертних програм провідні естрадні виконавці України та Росії (Таісія Повалій, Ірина Білик, Наталія Могилевська, Асія Ахат, Наталія Бучинська тощо).
У 2004 році разом з режисером-постановником Василем Вовкуном здійснив постановку на музику Бенджамена Бріттена «Військовий реквієм» у Національній опері України, яка мала широкий розголос у пресі та безліч схвальних відгуків провідних театральних критиків України та Росії.
Протягом останніх років здійснив численні постановки державних концертних програм у Національному палаці мистецтв «Україна», численних шоу на Майдані Незалежності (в тому числі і Урочисте відкриття «Євробачення» у 2005 році.), але своє мистецьке призначення талановитий балетмейстер все більше бачив у театрі.
З травня 2010 року Прокопенка Вадима Валерійовича запрошено до Київського національного академічного театру оперети у якості балетмейстера-постановника, а з квітня 2011 року його призначено Головним балетмейстером національної оперети.
За час роботи в театрі розкрив себе як обдарований і талановитий митець високої кваліфікації, який в постановках застосовує широке розмаїття танцювальних стилів — класичний, фольк, контемпорарі, степ та ін.. Вадим Прокопенко є одним з балетмейстеров-постановников вистави «Бал у Савойї» П.Абрахама, за хореографію у якій у березні 2011 року разом з хореографами Н. Скубою та М. Булгаковим отримав театральну премію «Бронек». Серед новітніх доробків майстра — дивовижні і ні на що не схожі хореографічні постановки у мюзиклі «Welcome to Ukraine або Подорож у кохання», концерті «Україна в піснях і романсах», міжнародному проекті — спільному Гала-концерті за участю провідних солістів, хорів, балету та оркестрів Каунаського державного музичного театру та Київського національного академічного театру оперети у грудні 2011 р. у Києві. 17 грудня 2011 року відбулась прем`єра оперети В. Їльїна та В. Лукашова «За двома зайцями» за одноіменною комедією М. Старицького, яка має шалений успіх у публіки і вирізняється оригінальністю постановки та яскравістю хореографічного рішення.
У червні 2012 року кияни побачили нову цікаву роботу талановитого балетмейстера — інтерпретацію найвідомішої оперети Йоганна Штрауса «Циганський барон».
В спектаклі представлені різноманітні танцювальні номери, в тому числі з елементами акробатики, а також барабанне дефіле та живий кінь на сцені. Окремим напрямком стала циганська автентика: фольклорна циганська музика та стилізований шлюбний ритуал очищення водою, у якому присутня справжня циганська 100-річна хустка родом з Австро-Угорської імперії.
Довершена концепція, сміливі перетворення, які балетмейстер пропонує артистам, вже не вперше дивують глядачів. Пластичні композиції відтворюють автентичність, первинність народних ритуалів. Ритуали циганського весілля – джерело краси, творчих задумів і прекрасного виконання. Танець під струменями живої води, що символізує очищення душі, дарує відчуття гармонії.
Прем’єри останніх сезонів були визначними подіями у театральному житті Києва. І глядачі, і театральні критики зрозуміли, що театр оперети пропонує нові форми музичного театру. Знавці театру, театральні критики констатували ускладнення режисерських задач, зростання професійного рівня артистів, і найважливіше — злагодженість, чіткість постановок, створених оркестровою музикою, хоровим і вокальним співом, хореографією і драматургічними сюжетами. Загалом театр оперети завоював прихильність тим, що любить і вміє дивувати всіх.
«…балетмейстер Вадим Прокопенко вважає, що ця вистава — надзвичайно благодатний матеріал. Артисти купаються у музиці, адже вона прекрасна. Хоча тут теж потрібна чимала фізична витримка. Найдовший танцювальний номер триває майже 12 хвилин, на сцені одночасно танцюють 45 осіб» («Урядовий кур`єр», 03 липня 2013 р.)
«Балетмейстер Вадим Прокопенко вправно попрацював над танцювальними номерами. До речі, в них (ще одна відмінність від оперети) чимало складних гімнастичних трюків – кульбіти, сальто тощо.» («Рабочая газета» № 104 від 18 червня 2013 р.)
Серед творчого доробку майстра хореографічні постановки у балеті-феєрії «Кармен-сюїта» Ж. Бізе, мюзиклі «Труффальдіно із Бергамо» О. Колкера, опереті «Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве, мюзиклі «Труффальдіно із Бергамо» О. Колкера, опереті «Сорочинський ярмарок» О. Рябова, опереті «Графиня Маріца» І. Кальмана, опереті «Баядера» І. Кальмана, мюзиклі «Скрипаль на даху» Дж. Бока, балеті «Моцарт Underground…», мюзиклі «Звуки музики» Р. Роджерса, мюзиклі «В джазі тільки дівчата, або Sugar» Дж. Стайна. Вадим Прокопенко також є балетмейстером-постановником серії концертів Національної оперети України: «Штраус в опереті», «Тобі, коханій», «Вечір мюзиклу», «Україна в піснях і романсах», Міжнародних проектів театру з колективами Румунії, Литви, Угорщини.
Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ-го ступеню (2019). 2015 – театральна премія «Київська Пектораль» в номінації «Кращий режисерський дебют» («Кармен-сюїта» Ж. Бізе); 2019 – Мистецька премія «Київ» імені Амвросія Бучми (за хореографію в опереті «Графиня Маріца»).