Узагалі, господиня салону (актриса Валентина Донченко), розповідаючи про життя й творчість композитора, неодноразово згадувала Україну. Наприклад, Йоган Себастьян Бах написав капричіо «На від’їзд улюбленого брата». Йоган Якобс Бах саме від’їздив на службу до шведського короля Карла XII. Ще дивнішим є той факт, що 1709 року він брав участь у битві під Полтавою…
А потiм один iз вiдвiдувачiв салону (актор Роман Мороз) розповiв, що у XVII століттi, як вiдомо, каву Європі відкрив… українець Юрій Кульчицький. Виходець із шляхетського роду, він змолоду, приставши до козаків, воював із татарами. Потрапивши в полон, досконало опанував звичаї мусульман. 1683 року, перебуваючи у Відні, Юрій Кульчицький допоміг війську польського короля Яна III Собеського потрапити в обложене турками місто й звільнити його. За винагороду попросив 300 мішків із коричневими зернами, що залишилися після турків, які, на думку більшості, були кормом для верблюдів. Власне, у паузах між виконанням полонезу та «Бранденбурзького концерту» (ч. 3) Баха глядачам адресувалися запитання: як називалася кав’ярня Кульчицького й чим його кава відрізнялася від арабської? «До синьої пляшки» (не плутати зі львівською кнайпою «Синя пляшка». — Ред. ) — таку назву мала перша в Європі кав’ярня (1684 р.), де готували каву по- віденськи — із вершками та цукром. Вольтер, Дідро, Руссо, Бальзак були серед тих, хто почав творити шанобливий ореол навколо кави. Однак її смак приваблював не всіх. Так у XVIII століттi король Франції заборонив пити цей напій у своїх володіннях. З приводу утвердження кави в Німеччині також написано багато музичних творів, зокрема «Кавова кантата» Баха на лібрето Пікандера, сюжет якої досить простий і кумедний: батько Шлендріан (актор Сергій Авдєєв) хоче відучити доньку Лізхен (актриси Ліза Гаврилюк/Iрина Беспалова) пити каву. Звичайно, йому це не вдається.
Такі вечори класичної музики є оригінальним вирішенням проведення дозвілля. В Україні ще на початку минулого століття вони були обов’язковим елементом побутової культури. А наприкінці 1950 х — початку 1960 х,наприклад, вважалося модно знати всіх солістів театру опери та балету й, перекуповуючи квитки, відвідувати всі спектаклі за їхньою участю. Або ж ходити на поетичні вечори молодих Ліни Костенко, Дмитра Павличка… Не зважаючи на агресивність виявів масової культури, очевидно, що зараз знову спостерігається чергове пожвавлення цiєї тенденцiї.
«Я вітаю ці новітні спроби повернути в театр не просто публіку, яка сміється з усіляких комічних ситуацій у виставах, — зазначає авторитетний критик Валентина Заболотна. — Один знаменитий польський сатирик назвав оперету «старою ідіоткою опереткою». Так от, зі «старої оперетки» Богдан Струтинський намагається робити високе мистецтво, що надзвичайно важливо. На мою думку, сама ідея музичних салонів відповідає часові. Музичне салонне життя дає можливість людям краще познайомитися один з одним, навіть знайти «рідну душу» в сприйнятті такого мистецтва».
«Кавову кантату» гратимуть й наступного театрального сезону
06 май 2006, 14:50
ELCOMART News
Тиха Ганна
www.e-news.com.ua
Кава, Бах,Театр — прем`єра
«Кава, Бах, Театр — прем`єра» — чи можна поєднати ці три слова в єдиній події? Й.С. Бах та театр—звісно можна, але до чого тут кава?Виявляється, разом з витонченою класичною музикою можна дегустувати каву і мати можливість насолодитися приємним спілкуванням у «Аромоксамитовій вітальні Якобз» у музичному салоні оперети — «Театрі у фойє».
Кава є популярним напоєм серед українців. А вечори класичної музики Баха за сценічною редакцією директора Київського державного академічного театру оперети Богдана Струтинського разом із запашною кавою стануть приємною новиною для киян та гостей міста.
«З 29 квітня 2006 р. Київський державний академічний театр оперети і торгова марка „Якобз” вперше в Україні представлятимуть „Кавову кантату” Йоганна Себастьяна Баха українською мовою. До кінця цього року прем’єрні покази кантати великого композитора відбуватимуться у музичному салоні оперети, „Театрі у фойє”, два рази на місяць»,— повідомив Богдан Струтинський.
Ірина Шандарівська, менеджер із маркетингу категорії кави ЗАТ «Крафт Фудз Україна»: «Для українців кава — це більше ніж напій, це — супутник і друг, невід’ємна частина спілкування. За чашкою кави люди зустрічаються, обмінюються думками й ідеями, діляться таємним. Таке сприйняття кави нашими співвітчизниками повністю співпадає із сутністю кави „Якобз” — лідером на українському ринку, з його неповторним Аромоксамитом.
«Кавова кантата» присвячена напою, культура споживання якого лише починала зароджуватись у Європі, викликала серед населення чимало дискусій «за» і «проти». Світська кантата — це відгук композитора на ситуацію того часу, на суперечливе ставлення німців до кави. В основі сюжету — кумедна полеміка між двома поколіннями, між батьком і донькою, яка намагається довести: «…який солодкий має кава аромат».
Про впровадження кави в Німеччині написано багато літературних творів. Однак диспути з приводу чашки кави найцікавіше відобразилися саме в музиці. Каві було присвячено безліч творів, зокрема, і «Кавова кантата» Й.С. Баха, створена ним у 1732 р. і вперше виконана у м. Лейпцигу (Німеччина). Німеччина в цей період була наймузичнішою країною Європи. Придворні композитори відгукувалися своїми творами на найрізноманітніші події. Перша німецька кантата по каві з`явилася у 1716 році. У 1727 році майбутній лібретист Баха Христіан Фридрих Хенріці, більш відомий під псевдонімом Пікандер, опублікував перший том своїх віршів і серед них — новелу, в якій висвітлив пристрасть німців до кави, що дедалі поширювалася в країні. Текст цієї новели використав Йоганн Себастьян Бах.
Травень 2006
Сайт Київського театру оперети http://kiev-operetta.kiev.ua/index.php3/100/history_of
ТЕАТР У ФОЙЄ
Камерну сцену Київського театру оперети – “Театр у фойє” – вiдкрито порiвняно недавно: у 2004 роцi (70-й ювiлейний для театру рiк). Її створення зiнiцiював художнiй керiвник-директор КДТО Богдан Струтинський.
“Театр у фойє” дозволяє розширити репертуар Театру оперети в цiлому, збагативши його новими фарбами, новими знахiдками.
Серед великої кiлькостi авторiв, що зверталися до можливостей саме камерних театрiв одним з найвiдомiших є французький композитор, засновник жанру оперети Жак Оффенбах.
Першою виставою “Театру у фойє” стала одноактна оперета Ж.Оффенбаха “Звана вечеря з iталiйцями”, прем’єра якої вiдбулася у жовтнi 2004 року (реж. – Б.Струтинський).
29 квiтня 2006 року – нова вистава на малiй сценi “Кавова кантата” Й.С. Баха.
В планах – залучення молодих режисерiв i постановки нових яскравих вистав на музику класикiв жанру оперети i сучасних авторiв.
Май 2006 Сайт www.coffe-trade.com
http://coffe-trade.com/content/view/184/2/
Бах из кофейной музшкатулки Музыки Баха в новом спектакле театра оперетты «Кофейная кантата» хватило минут на 20. Все остальное время проводился ликбез на тему жизнь замечательного человека — И. С. Баха. Два года назад киевская оперетта с большой помпой открыла малую сцену — «Театр в Фойе». После первой премьеры прошло почти два года. И вот, наконец-то, новый спектакль — «Кофейная кантата» Иоганна Баха….
Оффенбах живет и в Бахе
Появление на сцене театра оперетты произведения Баха весьма странно. Дабы оправдать сей поступок, постановочная группа во главе с худруком театра Богданом Струтинским отыскала в недрах музыковедческих высказываний выражение о якобы музыкально-тематических связях музыки Баха и Оффенбаха — родоначальника оперетты. Безусловно, при желании какие-то черты от легкомысленного жанра в произведении Баха найти можно. Хотя бы незамысловатость сюжета и незатейливый юмор.
В XVIII веке по заказу кофейного дома Циммермана Бах написал шуточное произведение на слова либретиста Пикандера. Кстати, «Кофейная кантата» — не един-
ственное произведение, написанное великим композитором по заказу этого торгового дома. От излишней увлеченности кофе свою дочь Лизхен (Елизавета Гаврилюк) отец семейства господин Шлендриан (Сергей Авдеев) пытается отвлечь новыми нарядами, и, в конце концов, замужеством. Против этого девушка устоять не в силах. Правда, дает себе слово стать женой только человеку, любящему кофе.
Концерт — ликбез
Само произведение великого композитора в чистом виде звучит 25-30 минут (именно то время, за которое можно не торопясь выпить чашку кофе). Все остальное время «спектакля» постановщики вынуждены занимать конкурсами-шарадами и небольшими номерами из популярных произведений Баха. Так, всю первую часть спектакля именно солисты оркестра удерживали внимание зрителей. За часовой ликбез на тему «Жизнь и творчество Баха» зрители выложили по 70 грн.
Но, как известно, нет худа без добра. Вокалисты театра в этом спектакле были гораздо убедительнее, чем в том же в мюзикле. Ведь классическая манера исполнения для воспитанников консерватории более близка. Кстати, у артистов оперетты была возможность попробовать себя и в других профессиях. Например, вокалистка Галина Титова сделала перевод либретто Пикандера. А ведущая вечера Валентина Донченко-Бутковская провела не один час в поиске информации для своего выступления.
«Сценическая редакция» Богдана Струтинского, как обозначено на программках спектакля, заключалась в элементарной разводке актеров по разным углам, без каких бы то ни было мотиваций.
Хотя надо отдать должное театру: деньги спонсора были потрачены на качественное оформление. Небольшая сцена «Театра в Фойе» напоминает музыкальную шкатулку, обитую изнутри дорогой тканью, с причудливо вращающимися в ней фигурками-актерами. Правда, о долгожительстве спектакля в репертуарной афише театра говорить не приходится. На сегодня между театром и спонсорами существует договоренность на показ лишь небольшого количества спектаклей.
Среда, 31 мая 2006 «День» Эльвира ЗАГУРСКАЯ http://www.day.ua/163074/
Post a Comment