Богдан Струтинский, директор Київського державного академічного театру оперети: “Театрові оперети властиве поняття “уперше”. Виходячи за традиційні рамки, театр сміливо впроваджує новинки, постійно шукає нові форми спілкування з глядачами. Нещодавно ми відкрили “музичний салон”, а цією весною вперше в Україні виконаємо відому кантату Й. С. Баха. Хочу побажати всім приємної подорожі у світ класичної музики, а ще бажаю всім насолодитися пластикою, чарівними голосами наших акторів і ароматом кави”.
28 квітня 2006 року
ЗАТ «Крафт Фудз Україна»: сайт
Прем’єра „Кавової кантати” в Україні
У весняному музичному сезоні 2006 року вперше в Україні відбудеться постановка всесвітньовідомої «Кавової кантати» Й. С. Баха
29 квітня 2006 р. Київський державний академічний театр оперети і торгова марка „Якобз” вперше в Україні представляють „Кавову кантату” Й. С. Баха українською мовою.
До кінця цього року прем’єрні покази кантати великого композитора відбуватимуться у музичному салоні оперети, „Театрі у фойє”, два рази на місяць. Разом з витонченою класичною музикою глядачі дегустуватимуть каву і будуть мати можливість насолодитися приємним спілкуванням у „Аромоксамитовій вітальні Якобз”.
Створена Й.С.Бахом і вперше виконана у м. Лейпцигу, Німеччина, „Кавова кантата” (1732) була присвячена напою, культура споживання якого починала зароджуватись у Європі, викликаючи серед населення чимало дискусій „за” і „проти”. Світська кантата – це відгук композитора на ситуацію того часу, на суперечливе ставлення німців до кави. В основі сюжету – кумедна полеміка між двома поколіннями, між батьком і донькою, яка намагається довести: „…який солодкий має кава аромат”.
Кава є популярним напоєм серед українців. А вечори класичної музики Баха за сценічною редакцією Богдана Струтинського разом із запашною кавою – стануть приємною новиною для киян та гостей міста.
Богдан Струтинський, директор Київського державного академічного театру оперети: «Театру оперети притаманне поняття “вперше”. Виходячи за традиційні рамки, театр сміливо впроваджує новинки, постійно шукаючи нові форми спілкування з глядачами. Нещодавно ми відкрили „музичний салон”, а цієї весни вперше в Україні виконаємо відому кантату Й. С. Баха. Хочу побажати всім приємної подорожі у світ класичної музики, а ще бажаю всім насолодитися пластикою, чарівними голосами наших акторів і ароматом кави».
Ірина Шандарівська, менеджер із маркетингу категорії кави ЗАТ „Крафт Фудз Україна”: „Для українців кава – це більше ніж напій, це – супутник і друг, невід’ємна частина спілкування. За чашкою кави люди зустрічаються, обмінюються думками й ідеями, діляться таємним. Таке сприйняття кави нашими співвітчизниками повністю співпадає із сутністю кави „Якобз” – лідером на українському ринку, з його неповторним Аромоксамитом. Саме тому ми запрошуємо глядачів разом провести вечір музики в „Аромоксамитовій вітальні”. Нам дуже приємно подарувати українцям унікальну можливість зустрітися, поспілкуватися за чашкою кави і насолодитися класичною музикою Баха”.
Май 2006 Людмила ГУРЕНКО «КАВОВА КАНТАТА» — СМАЧНИЙ АРОМАТ МИНУВШИНИ
Київський академічний театр оперети запрошує до аромоксамитової вітальні Якобз на виставу «Кавова кантата» за твором видатного німецького композитора і органіста Йоганна-Себастіяна Баха (1685-1750).
Кантата — вокально-симфонічний твір урочистого або оповідально-епічного характеру, що складається з багатьох частин. «Кантата» від італійського cantare — співати. Зазвичай кантати виконують солісти, хор і оркестр. Від ораторії вона відрізняється меншими розмірами і порівняно недостатньо розвинутим сюжетом. Проте часто кантата і ораторія виступають як тотожні поняття. Наприкінці ХVI-ХVIІ століть кантата — сольна вокальна п’єса ліричного характеру. Пізніше вона набула ознак розгорнутої оперної сцени, де хор відігравав чільну роль. Наприкінці ХVIІ століття духовні та світські кантати стали типовим явищем.
Серед творів вокально-інструментальних жанрів, зокрема кантати, разом із органними опусами складають основу творчості Йоганна-Себастіяна Баха. Протягом життя він створив більше 200 кантат. «Кавова кантата» побачила світ на початку 1730 року.
Глядач спостерігає за дотепною жанровою сценкою, що відбувається у пристойній міщанській родині, де батько Шлендріан (С. Авдєєв) усіляко намагається заборонити дочці Лізхен (І. Беспалова-Примак) вживати каву. Проте донька, неначе пристаючи на умовляння і погрози тата, погоджується стати слухняною, аби тільки вийти заміж. Але насправді — це усього лише солодкаві обіцянки…
Кантати, лібрето до яких, зазвичай, були позбавлені естетичної та смислової глибини, часто створювалися на замовлення з приводу певної визначної події, що траплялася у родині заможної знаті. Проте для Баха саме музичний шар твору завжди був домінуючим. За своїм складом «Кавова кантата» нагадує німецьку комічну оперу (зингшпіль), яка з’явиться невдовзі. Звертаючись до оперних форм, арії у кантаті наділені виразними індивідуальними рисами, мелодійно насичені. Розвиток музичного матеріалу, який виконував камерний ансамбль театру (диригент-постановник О. Мадараш) разом зі співаками та солістами (флейта — А. Воробей, гобой — М. Коломієць), нагадує плетіння тонкого мережива, де розкривається світ щирих людських почуттів. Професійна майстерність виконавців вражає натхненням, яке підкреслювало досконалість, велич та красу твору Баха. Долаючи зовнішню вербальну умовність, риторичність, актори і музиканти розкривали перед глядачем вишуканий психологізм музичного сюжету твору Баха. Віртуозність виконання кантати вирізняється своєрідністю музичної мови, м’яким малюнком яскравого образного абрису. Насичена котурнова театральність є характерним елементом цього твору. Художня винахідливість розважального сценічного дійства, легка змістова комедійність, наївно-ідилічна казковість утворюють непересічний завершений музичний образ.
Проте власне «Кавова кантата», напевно, втратила б свою оригінальність, якби не була обрамлена своєрідною витончено-шляхетною прелюдією, створеною режисером-постановником Богданом Струтинським. Отож, входячи до фойє театру, ви одразу поринаєте у вишукану атмосферу ХVIІІ століття. Вас зустрічають дами і кавалери — артисти балету, які запропонують вам посмакувати кавою «Якобз» та сфотографуватися (все це абсолютно безкоштовно) у мальовничому куточку разом із чарівною дівчиною. Мить — і ви милуєтеся власним фото, що зручно умістилося в зеленій рамці від фірми «Якобз». У цей час ви розчиняєтеся у неперевершених, нескінченних звуках бахівських творів. Та ось з’являється Актор (Р. Мороз) і ласкаво запрошує шляхетне панство до музичної вітальні. Гасне світло і ви починаєте свій шлях у минуле. Свічки, дами і кавалери у граційних і легких вбраннях з вигадливими перуками і характерним насиченим гримуванням обличчя і …музика Баха. Ви займаєте місця за столиками, і господиня салону (заслужена артистка України В. Донченко) разом із Актором розпочинають цікаву розмову про минуле, де важливу роль відіграє інформаційний момент. Історико-біографічний аспект вечора веде творчий діалог із Бранденбурзьким концертом № 3, Сюїтою сі-мінор Баха…
Наступною приємною несподіванкою стала вікторина, де за правильну відповідь переможець отримує каву «Якобз» або запрошення на одну з вистав театру. І знову вам пропонують каву з вершками і цукерками. На честь кого була написана «Кавова кантата», завдяки кому кава з’явилася у Європі, чому і коли її вживання було заборонене?.. Відповіді на ці та багато інших запитань ви можете отримати, завітавши до театру на вечір музики в аромоксамитовій вітальні Якобз.
Отож, шановне панство, долучайтеся до відродження найкращих мистецьких традицій, які є невід’ємною частиною культурного виховання кожного українця.
04 травня 2006 «День», №71 Надія ТИСЯЧНА http://www.day.ua/161691/
Аромат музичного салону
В Україні вперше здійснено постановку «Кавової кантати» Баха
Київський державний академічний театр оперети разом із торговою маркою «Якобз» уперше в Україні представили «Кавову кантату» Баха українською мовою. «Наша меценатська діяльність охоплювала майже всі музичні жанри: оперу (Міжнародний оперний фестиваль «Золота корона»), поп-музику (фестиваль «Червона рута»), балет (Міжнародний балетний конкурс ім. С. Лифаря), — говорить голова правління компанії «Крафт Фудз Україна» Юрій Логуш. — Iз художнім керівником Театру оперети Богданом Струтинським давно шукали можливості співпраці. Його ідея «Театру у фойє» нам дуже сподобалася. Там не тільки насолоджуються спектаклем, але й вишуканою атмосферою музичного салону. Це відповідає суті бренду «Якобз». Адже в Україні кава — не просто напій. Вона — невід’ємна частина спілкування. За чашкою кави люди зустрічаються, обмінюються думками та ідеями, діляться найпотаємнішим…» «Кавова кантата» — маловідомий широкому загалу твір, який дає змогу пізнати творчість композитора як майстра розважального жанру, — розповідає режисер спектаклю Богдан Струтинський. — Загалом, ставити кантату — означає виконувати її статично, а це мені було нецікаво. Натомість я поєднав акторів, балет, оркестр в одне ціле. Крім того, це — не тільки незвична музика для оперети, а й також для сучасного глядача, оскільки вона змушує його зануритися вглиб себе й отримати певний катарсис. Бах, до певної міри, — терапевт. I цікаво, що ми не просто граємо п’єсу, а розігруємо цілий сценарій».
З моменту свого приходу глядачі потрапляють в «Аромоксамитову вітальню «Якобз», де можна неспішно випити кави й зробити фото на згадку в інтер’єрі XVIII століття. Кого нагадують ті вельможі, яких зустрічаєш, крокуючи так званим коридором часу до музичного салону? Особисто я приблизно так уявляла чисельних гостей з фамільних маєтків українських аристократичних родів Тарновських, Безбородьків, Розумовських…
Post a Comment