b_strutynskii2Богдан Дмитрович Струтинський належить до плеяди молодих талановитих театральних режисерів, які визначають сьогодні театральну славу України. Його постійний творчий пошук, прагнення нового слова у мистецтві та мистецька невситимість проявились ще на перших кроках режисерської діяльності, коли після закінчення у 1996 р. Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Л. Танюка), вступив до аспірантури на кафедру майстерності актора та режисури драми, і неодноразово стажувався в майстернях провідних митців театрального мистецтва: В. Станєвського (Гардженіце, Польща, 1991 р.), Б. Голубовського (ГІТІС, Москва, 1992 р.), в Центрі театрально-культурних пошуків ім. Є. Гротовського (Вроцлав, Польща, 1995-1996р.), З. Моліка (Вроцлав, Польща, 1996 р.), Ришарда Неочима (ACTOR”S LAB THEATRE, Торонто, Канада), WILDFLECKEN THEATRE (Берлін, Німеччина), де опанував спеціалізації «Режисура», «Менеджмент та продюсерство».

Творчий доробок Струтинського Б. Д. як режисера на той час демонструє широчінь його мистецьких уподобань. Поряд з постановками творів української класики ( «Камінний господар» Лесі Українки, «Весна і світле воскресіння» Ліни Костенко, «Мина Мазайло» Миколи Куліша, «Зачарована Десна» Олександра Довженка, «Поворот» за О. Телігою) здійснено оригінальні трактовки філософського твору Фрідріха Ніцше «Так казав Заратустра», «Анатоль» («Щастя від Шніцлера») за А. Шніцлером. Розуміння такої глибокої драматургії допомогло режисеру опанувати «легкий» жанр – оперету. Свій творчий досвід Богдан Струтинський охоче передавав і молоді — у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого та в Державному культурному центрі ім. Леся Курбаса, де він працював викладачем.

З лютого 2004 року Богдана Струтинського призначено художнім керівником театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети». На долю режисера випало відкрити нову сторінку в історії творчого колективу. За короткий час під орудою молодого керівника київська оперета набула кардинальних змін. В першу чергу це пов’язано з оновленням творчого складу та успішними класичними та сучасними постановками. Новий художній керівник відкрив нову сторінку в історії творчого колективу. Попри інерцію стереотипів режисер сміливо запровадив неординарні заходи, запросив молодь та створив сприятливі умови для творчої самореалізації. Останні театральні сезони ознаменувалися для театру оперети значними змінами і позитивними зрушеннями у творчому житті. На сцені оперети почали з’являтися музичні вистави для дітей – «Карнавал казок в Україні», «Білосніжка та семеро гномів» В. Домшинського (режисер Б. Струтинський).

У жовтні 2004 р. напередодні 70-річного ювілею театру за ініціативи Богдана Дмитровича Струтинського відбулось відкриття камерної сцени — «Театр у фойє», де він успіхом протягом наступних років поставив три вистави — «Звана вечеря з італійцями» (2004р.) та «Ключ на бруківці або пригоди весільної ночі» (2009 р.) Ж. Оффенбаха і «Кавову кантату» Й. С. Баха (2006 р.).

У 2005 р. відбулася прем’єра мюзиклу «Моя чарівна леді» Ф. Лоу, яка засвідчила, що режисер має потужний потенціал як режисер музичного театру, якому підвладна і оперета, і мюзикл, і експериментальні пошуки у будь-якому напрямку.

2007 р. вперше на території пострадянського простору герої знаменитої оперети «Містер Ікс» у постановці Богдана Струтинського заговорили та заспівали українською мовою. А вже у 2008р. Б. Струтинський разом хореографом Максимом Булгаковим з успіхом представили на суд публіки експериментальну постановку — танцювально-пластичне шоу «Танго життя».

Визначною подією в житті театру стала прем’єра української оперети «Сорочинський ярмарок» О. Рябова, (режисер-постановник — Б. Струтинський), яка отримала театральну премію «Київська Пектораль» 27.03.2010р. у номінації «За кращу музичну виставу».

У грудні 2009 р. Київський академічний театр оперети відсвяткував свій 75-річний ювілей і з цієї нагоди за вагомий внесок у справу національного духовного відродження та високий творчий рівень отримав статус Національного. І в цьому є величезна заслуга і його художнього керівника — Богдана Струтинського.

Втім, ані солідний вік театру, ані високе визнання досягнень колективу аж ніяк не вплинули на актуальність, дотепність та романтичне піднесення його різножанрових вистав. Крім «Театру у фойє» в афіші Національної оперети за ініціативи Б. Струтинського з`явився ще один сценічний майданчик — «Музична вітальня», де проходять камерні вокальні та інструментальні вечори — «Вечір романсу», «Дотик до серця генія» до 200-річчя від дня народження Ф. Шопена, «В кожній музиці Бах, в кожному з нас Бог» до Міжнародного дня музики.

Кожна нова творча робота Б. Д. Струтинського як режисера представляє собою самодостатній художній простір, організований за власними законами буття. Яскравий приклад того — оперета П. Абрахама «Бал у Савойї», прем`єра якої з величезним успіхом відбулась 22 жовтня 2010р., та сучасний романтичний мюзикл «Welcome to Ukraine або Подорож у кохання» за власним лібрето Б. Струтинського на музику українських композиторів, прем`єру якого із захватом зустріли глядачі 25 березня 2011 року. Адже це унікальний національний проект-візитівка, створений у творчій лабораторії Київського національного академічного театру оперети, у якому сміливо поєднана українська народна, симфонічна, джазова, естрадна музика з творами українських композиторів, сучасна хореографія — модерн та контемпорарі — органічно існує зі стилістикою народного танцю, а яскраві обрядові феєрії — свято Купала і жнива, перкусія на косах і колядки, різдвяні та великодневі розмаїття — з найпопулярнішими естрадними композиціями. Не менш аншлаговими стали і прем`єри концертних програм: «Україна в піснях і романсах».
Гала-концерти на Закриття та Відкриття  театральних сезонів.
Водночас Київська національна оперета веде активну гастрольну діяльність в Україні та за її межами — кращим виставам колективу аплодували глядачі у Чернівцях, Ужгороді, Львові, Івано-Франківську, Черкасах, Чернігові, Донецьку.

Неодноразово театр був учасником театральних фестивалів не тільки в Україні, а й у Румунії, Сербії та Литві.

У жовтні 2010 року на VI регіональному фестивалі комедії “Золоті оплески Буковини” у Чернівцях Київський національний академічний театр оперети отримав одразу дві головні почесні нагороди — «За кращу музичну виставу» та «За краще виконання жіночої партії (Г.Грегорчак)» за одноактну оперету Жака Оффенбаха «Звана вечеря з італійцями».

Восени 2011 року в рамках святкування 20-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Литовською Республікою відбувся масштабний міжнародний проект — два спільних Гала-концерти за участю провідних солістів, хорів, балету та оркестрів Каунаського державного музичного театру та Київського національного академічного театру оперети — 22 жовтня у Каунасі (Литва) та 2 грудня у Києві, які стали феєричним святом музики і танцю. Глядачі побачили молодих і напрочуд талановитих солістів двох театрів, які вразили публіку сильними голосами та високою вокальною культурою.
19 листопада 2011 р. у Бухаресті (Румунія) в рамках IV Міжнародного фестивалю музичних виконавчих мистецтв «Viata e frumoasa» («Життя прекрасне!») Київський національний академічний театр оперети представив іноземним глядачам оперету П. Абрахама «Бал у Савойї», яку одностайно було названо кращою виставою за всю історію фестивалю, і на яку глядачі скуповували навіть стоячі місця, щоб побачити цей спектакль. Також вперше співрежисером грандіозного Гала-концерту, присвяченого відкриттю фестивалю, було запрошено українського режисера — художнього керівника Київського національного академічного театру оперети з.д.м. України Б. Струтинського.

Наприкінці року 17 грудня відбулась прем`єра оперети В. Їльїна та В. Лукашова «За двома зайцями» за одноіменною комедією М. Старицького (сценічна редакція і постановка Б. Струтинського), яка має шалений успіх у публіки і відрізняється оригінальністю постановки та яскравістю сценічного та режисерського рішення.

У червні 2012 року кияни побачили нову інтерпретацію найвідомішої оперети Йоганна Штрауса «Циганський барон» у постановці Богдана Струтинського.

Вперше оперета «Циганський барон» побачила світ у 1885 році зі сцени віденського театру «Анн дер Він». І з того часу розпочалася тріумфальна хода столицями світу – «Циганський барон» посів місця на афішах кращих оперних театрів Європи. Змінювалися часи та покоління, гриміли війни та революції, країни міняли кордони та назви, а вистава не сходила з театральних сцен. Поява «Циганського барона» на сцені Київської оперети – не випадковість, адже завдяки складності та насиченості музики, ця оперета стала характерною ознакою репертуару театру, який має невичерпний творчий потенціал та технічні можливості.

У постановці використані музика Йоганна Штрауса, лібрето Ігнаца Шнітцера, написане за мотивами новели «Саффі» Мора Йокаї. Окрім того, у виставі звучить «Чардаш» Вітторіо Монті, циганська народна пісня «Малярка» в обробці головного хормейстера театру Ігоря Ярошенка та циганський народний танець в обробці соліста оркестру Олександра Корша.
Режисер-постановник вистави Б. Струтинський сміливо використовує нові технології – цілий ряд спецефектів, які досягаються за допомогою мультимедіа та просторової гри декорацій. В спектаклі представлені номери з елементами акробатики, барабанне дефіле та живий кінь на сцені. Окремим напрямком стала циганська автентика: фольклорна циганська музика та стилізований шлюбний ритуал очищення водою, у якому присутня справжня циганська 100-річна хустка родом з Австро-Угорської імперії.

Богдан Струтинський: «Треба завжди робити сміливі речі, які б ламали стереотипи. «Циганський барон» має бути незвичним мистецьким явищем. Зазначу також, що глядач почує виставу українською мовою. Треба прагнути того, щоб зробити театр взірцевим, щоб ним захоплювалися. Найважливіше – енергетичний заряд. Безперечно, ми шукаємо нові грані інтерпретації класичних творів. Змінюються соціальні умови життя, зростає технічний прогрес, але душа людська, повірте, не міняється, її хвилюють ті ж самі правдиві почуття, що й попередників».

Вже у листопаді цього ж року саме оперетою  «Циганський барон» Київський національний академічний театр оперети з успіхом представив Україну на V-му Міжнародному музичному фестивалі виконавчих мистецтв «Viata e frumoasa!», який традиційно проводиться у Бухарестському національному театрі оперети «Іон Дачіан».
«Європейська публіка з нетерпінням чекала виступу Національної оперети, так як ще не стерлися спогади про наш минулорічний тріумф з оперетою «Бал в Савойї». Але не менш очікуваним для глядачів був «Циганський барон», адже це одна з улюблених оперет європейської публіки, яка завжди з цікавістю сприймає нові постановки твору. Своїм баченням класичної європейської вистави ми вразили публіку, критиків, експертів – зал аплодував стоячи. Приємно, коли робота, в яку ти вклав душу, подобається такій кількості людей», — розповів режисер-постановник вистави, художній керівник Національної оперети, з. д. м. України Богдан Струтинський.
А 30 листопада 2012 року з нагоди Національного Дня Румунії на сцені Київського національного академічного театру оперети відбувся другий в Україні спільний з Бухарестським національним театром оперети «Іон Дачіан» Гала-концерт.

Напередодні Нового року, 29 грудня 2012 року, Національна оперета запросила на унікальний проект — «Штраус-концерт», в якому прозвучала музика короля вальсів Йоганна Штрауса та його родини, яка до сьогодні не звучала в Україні.

15 травня Київська міська державна адміністрація під час урочистостей з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва від імені міського Голови Олександра Попова нагородила художнього керівника Національної оперети України, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Струтинського Почесною грамотою «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури та високий професіоналізм».
17 травня 2013 р.Київський національний академічний театр оперети яскравою та запальною оперою-буф Ж. Оффенбаха «Звана вечеря з італійцями» відкрив IX Міжнародний театральний фестиваль «Класика сьогодні» (Дніпродзержинськ). Міжнародне журі, до складу якого увійшли провідні театрознавці, режисери та актори, високо оцінило майстерність гри артистів. Як доказ тому – солістка-вокалістка Київського національного театру оперети Галина Грегорчак-Одринська перемогла у номінації «Краща жіноча роль».

8 червня та 9 червня саме за ініциативи Богдана Струтинського вперше в Україні відбулась подія світового значення – Міжнародний музичний фестиваль «О-FEST» 2013  /Оперета-Мюзикл-Опера/
Музично-театральний проект, заснований Київським національним академічним театром оперети, гармонійно поєднав у собі класичний та «open-air» формат. У основній програмі фестивалю – оперета, мюзикл та опера у виконанні учасників фестивалю, а у багаточисельних виступах гостей фестивалю ще й джаз, фольк, естрадна музика, сучасна поезія, саунд-інсталяції та чимало новацій. У фестивалі взяли участь артисти-вокалісти з України, Росії, Австрії, Франції, Румунії, Литви, Польщі, Хорватії, Казахстану, Азербайджану, Ірану та інших країн. Серед них світові зірки — солістка Віденської опери Лєна Бєлкіна,  соліст Маріїнського театру, фіналіст Міжнародного конкурсу «Бі-Бі-Сі» «Співак світу»  Андрій Бондаренко,  лауреат Першої премії конкурсу ім. Л. Паваротті  Олексій Саяпін та ін.
Організатори фестивалю — Київський національний академічний театр оперети, Бучанська міська рада.
Богдан Струтинський, з. д. м. України: «Проведення «О-Фесту» в Україні – це своєрідний  виклик часу.  Об’єднуючи на одній сцені провідні музично-театральні жанри: оперету, мюзикл та оперу у виконанні відомих митців з різних куточків світу, ми зробили одразу декілька рішучих кроків назустріч Європі. Там уже давно за добру традицію – літні театри та музичні фестивалі.  В Україні така інтерактивна форма обміну досвідом, талантами й емоціями, беззаперечно, має право на життя. І «О-Фест» тому яскравий доказ».

Наприкінці театрального сезону калейдоскопічні  і яскраві події змінювали одна одну: Перший Міжнародний мистецький фестиваль опери, оперети і мюзиклу — «О-FEST», щойно започаткований театром, а слідом за ним — нова прем’єра — мюзикл Коула  Портера  «Цілуй мене, Кет!». Кожного року  театр оперети представляє  незвичайний, феєричний показ нової вистави.  Чарівна  музика у виконанні симфонічного оркестру, дивовижні хореографічні рішення, вдумлива,  деталізована режисура –  ознаки, що  стали характерними для постановок театру під керівництвом  з. д. м. України Богдана Струтинського.
Прем’єри останніх сезонів були  визначними подіями у театральному житті Києва. І глядачі, і театральні критики зрозуміли, що  театр оперети пропонує нові  форми музичного театру. Знавці  театру, театральні критики  констатували ускладнення режисерських задач, зростання професійного рівня артистів, і найважливіше — злагодженість,  чіткість постановок, створених оркестровою музикою, хоровим і вокальним співом,  хореографією і  драматургічними сюжетами. Загалом  театр оперети завоював прихильність тим, що любить і вміє дивувати всіх.
14, 15 та 20 червня  в опереті відбулась прем’єра «Цілуй мене, Кет!». Дні прем’єри мюзиклу «Цілуй мене, Кет!» пройшли у Національній опереті України під гаслом: АНШЛАГ!  На оригінальний переклад українською мовою найвідомішого бродвейського мюзиклу легендарного американського композитора Коула Портера «Цілуй мене, Кет!» збиралася повна зала глядачів. Спостерігати за непростими взаєминами колишнього подружжя та водночас, колегами по сцені: скандальної актриси  Ліллі Ванессі і не менш вибухового режисера і актора Фреді Грехема – процес надзвичайно цікавий та захоплюючий. Адже за сюжетом цим двом, не зважаючи на постійні дорікання та сварки, треба гарно зіграти прем’єрну виставу «Приборкання норовливої» за Шекспіром  у жанрі мюзиклу. За словами глядачів, яким вдалося першими потрапити до Національної оперети на мюзикл, вистава не схожа ні на які інші, вона надзвичайно яскрава і  грайлива, бурхливий вир подій захоплює вже на перших секундах і не відпускає до фінального акорду. Виконавцям головних ролей цілком і повністю вдалося перевтілитися у своїх сценічних героїв. Адже вони, за великим рахунком, у мюзиклі грали самих себе.

Додаткові потужні акустичні підсилювачі, 30 нових надчутливих радіомікрофонів, складні декорації-трансформери заввишки 8 метрів — спеціально для цього мюзиклу Національна оперета використовує сучасні потужні технічні можливості. Мюзикл неймовірно  складний і у сценічному, і у технічному плані.  У виставі максимально задіяна просторова трансформація, складні декорації змінюються прямо на очах у глядачів, і останні стають безпосередніми свідками справжнього закулісного життя театру. Декорації та костюми для «Цілуй мене, Кет!» створила відома литовська художниця Вілма Галяцкайте-Дабкіене, яка працювала із кращими режисерами – Рімасом Тумінасом та Еймунтасом Някрошюсом.
78-й театральний сезон у Київському національному академічному театрі оперети завершився грандіозним заключним Гала-концертом, але, за словами художнього керівника театру, розслаблятися часу нема ніколи. І вже в липні творча трупа театру на чолі з художнім керівником Богданом Струтинським представила країну на міжнародному фестивалі оперети «Zilele Monteorului», що проходитив у місті Сарата Монтеру (Румунія), у рамках якого відбувся «Традиційний український вечір», що викликав значне захоплення у публіки.  Національна оперета стала єдиною закордонною делегацією, яку особисто запросив один із співорганізаторів фестивалю, давній друг і партнер – Національний театр оперети «Іон Дачіан» (Бухарест, Румунія). Програма святкової культурної події, що тривала два дні, передбачала різноманітні мистецькі події – від парадів до гала-концертів.
У серпні 2013 року  Національна спілка театральних діячів України одностайно обрала художнього керівника Національної оперети України з.д.м. України Богдана Струтинського Головою гільдії режисерів України, створеної з ініціативи Національної спілки театральних діячів України.
У Міжнародний день музики 1 жовтня 2013 року урочисто відкрив свій перший сезон Мистецько-концертний центр ім. Івана Козловського Національної оперети України (вул. Хрещатик, 50-Б). На киян та гостей міста чекала прем’єра музичної вистави «Іван Козловський – віра, надія, любов…». Мистецько-концертний центр ім. Івана Козловського – це ще одна творча лабораторія театру оперети, що була відкрита 9 червня 2013 у рамках програми Першого міжнародного музичного фестивалю «О-ФЕСТ 2013» та основна діяльність якої розгортатиметься навколо жанру опери. Адже Іван Семенович Козловський, перш за все, – видатний тенор ХХ сторіччя, оперний та камерний співак.

Художній керівник Національної оперети, з.д.м. України Богдан Струтинський зазначає: «Центр ім. Івана Козловського буде розвиватися і функціонувати як заклад, в якому ставляться опери, проводяться конкурси і фестивалі з цього жанру. Однак, тут знайдеться місце для всього творчого і талановитого. Ми не будемо обмежуватися в роботі якимось одним напрямком і про це свідчить різнобічність репертуарної палітри центру».
Віднині у Мистецько-концертному центрі у самому серці столиці будуть звучати опери, ставитимуться музичні вистави, проходитимуть концерти та майстер-класи. У репертуарі закладу – літературні та поетичні вечори, конференції, тренінги, вернісажі, бенефіси, форуми і інші культурні акції. Найближчим часом, після реконструкції нижнього поверху будівлі, планується відкриття ще й другого залу, де передбачається створення оперного клубу, а також камерної оперної сцени.
З 23 по 31 жовтня 2013 року колектив Національної оперети України на чолі з Богданом Струтинським вчетверте взяв участь у IX Регіональному фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» (Чернівці). Артисти театру  показали буковинському глядачеві відомий мюзикл І. Поклада «Таке єврейське щастя» про сміх та сльози, вірність і зраду, лицемірство та відвагу. І все це – з  неповторним колоритом славнозвісних одеських двориків. Вистава отримала схвальні відгуки, море овацій та шквал оплесків. Яскравий, динамічний та життєвий мюзикл викликав позитивні емоції, подарував незабутні враження. А народна артистка України Тамара Тимошко-Горюшко за роль баби Мані отримала головний приз у номінації  «Краща головна жіноча роль».

Сьогодні незмінною популярністю серед глядачів користуються останні постановки Б. Струтинського – «Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве, «Труффальдіно із Бергамо» О. Колкера.

Без перебільшення можна сказати, що Богдан Струтинський став символом відродження класичної оперети, як жанру, перетворивши єдиний театр оперети в Україні на елітарний театр, що має власний бренд. Безумовно, це є великою заслугою натхненної праці всього творчого колективу та активної діяльності художнього керівника. Під девізом «Київська оперета — крок до свята» він повернув глядача у театр оперети, повністю змінивши підхід до функціонування театру, який попри перевагу класичного репертуару, перестав бути консервативним по своїй суті. Сьогодні Б. Струтинський позиціонує Національну оперету як театр широкого профілю, де з успіхом іде класична оперета, сучасні й класичні мюзикли, широко представлені різноманітні концертні програми сміливо втілюються різноманітні творчі експерименти. Це повноцінний, поліфункціональний музичний театр з чітко визначеною стратегією розвитку, який постійно розширює світогляд своєї трупи і її глядачів, засвоюючи найрізноманітніші стилі і напрямки, запрошує артистів з інших театрів і країн, знаходиться у постійному пошуку нових творчих ідей. Адже сучасний конкурентноздатний театр повинен випереджати смаки публіки, сприяти формуванню нових естетичних пріоритетів, знайомлячи глядача із кращими здобутками світового музичного театру. І сьогодні це дозволяє театру презентувати себе на міжнародному рівні, їздити на закордонні гастролі і фестивалі, відчуваючи себе в європейському контексті.

За вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм Струтинському Богдану Дмитровичу було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» у 2007 році. Кавалер орденів «За заслуги» ІІІ ступеню, Св. Володимира I, ІІ та ІІІ ступенів, «Знак пошани».

Указом Президента України № 27/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України» за значний особистий внесок у державне будівництво, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм художньому  керівнику Національної оперети України Богдану Струтинському присвоєно почесне звання «Народний артист України».