Історія театру

troitskiy_narodnyi_domУ приміщенні Народного Троїцького дому 1907 року М. Садовським був заснований перший стаціонарний український театр. Корифеї, які працювали в театрі від початку свого існування, – визначні постаті не лише в театральній, а й у громадсько-політичній сфері, які працювали в ім’я становлення української національної свідомості – Марія Заньковецька, Марко Кропивницький Панас Саксаганський, Микола Садовський, та інші. Саме в Київській опереті свого часу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» видатного українського композитора Миколи Лисенка.

Народження Київського театру оперети позначають двома датами 13 січня 1934 року та 14 грудня 1935 року.

1934 р. 13 січня – відкрито стаціонарний театр музичної комедії під керівництвом В. Бенедиктова (актори: Н. Родошальський, Р. Робертов, Т. Юдіна, Л. Огарьов, А. Астахов, Ю.Адинська; балетмейстер — С. Томілін та ін.).

m_zankoveckam.sadovskiy1935 р. 14 грудня – відбулася перша прем’єра – «Летюча миша» Й. Штрауса, а незабаром світло рампи побачила вистава вперше поставлена українською мовою «Продавець птахів» К. Целлера.

Головним принципом творчого життя колективу обрано шанобу до надбань класичної опереткової спадщини. Ці засади й надалі визначали сміливі мистецькі пошуки фундаторів столичного колективу.

У роки війни Київський театр оперети було евакуйовано до Казахстану. Два театральних сезони роботи в Алма-Ати сприяли зміцненню тісних творчих зв’язків між митцями України, Казахстану та Росії. Восени 1944 року музкомедія повернулася з евакуації додому.

.

Упродовж 1950—60 років до київської оперети прийшло багато талановитої молоді. Пізніше це будуть визнані майстри: Д. Шевцов, О. Михайлов, К. Мамикіна, В. Борисенко та інші.

prodavets_ptahivПеріод 1970—1990-х років позначений новими яскравими подіями у творчому житті Київської оперети. Із ними пов’язані імена видатних режисерів, дириґентів, драматургів та композиторів другої половини ХХ сторіччя: В. Бегми, В. Шулакова, С. Сміяна, Д. Шевцова, Б. Шарварка, Ю. Рибчинського, В. Лукашова, та багатьох інших. Репертуар театру наповнювали найрізноманітніші за жанрами та тематикою вистави: «Три мушкетери» М. Дунаєвського, «Товариш любов» В.Ільїна, «Фіалка Монмартру», «Принцеса цирку», «Сільва», «Баядера» Імре Кальмана, «Севастопольський вальс» К. Лістова, «Кадриль» В. Гроховського, «Зоряний час», «Сто перша дружина султана»А.Філіпенка.

У 90-х роках скарбом і гордістю трупи театру оперети є поважні майстри сцени, народні артисти України – Т. Тимошко-Горюшко, Л. Маковецька, С. Павлінов, В. Чемена, В. Альошина-Костюкова, О. Трофимчук, О. Кравченко, В. Богомаз, режисер С. Сміян, головний балетмейстер О. Сегаль. За спиною цих метрів – неймовірно цікавий, наповнений різнобарвними кольорами сценічний досвід.

З 2003 р. Київський театр оперети очолив художній керівник і директор з. д. м. України Б. Струтинський. На долю режисера випало відкрити нову сторінку в історії творчого колективу. За короткий час під орудою молодого керівника київська оперета набула кардинальних змін. В першу чергу це пов’язано з оновленням творчого складу та успішними класичними та сучасними постановками. Новий художній керівник відкрив нову сторінку в історії творчого колективу. Попри інерцію стереотипів режисер сміливо запровадив неординарні заходи, запросив молодь та створив сприятливі умови для творчої самореалізації. Останні театральні сезони ознаменувалися для театру оперети значними змінами і позитивними зрушеннями у творчому житті. «Час вимагає від театру щоразу дивувати глядача сучасним поглядом на старі речі», — стверджує Богдан Струтинський.

trehgroshovaialiubov_po_amerynsky На сцені оперети почали з’являтися музичні вистави для дітей – «Карнавал казок в Україні», «Білосніжка та семеро гномів» В. Домшинського (режисер Б. Струтинський), «Дюймовочка» Г. Кудінової (режисер О. Андрієнко). У дитячих виставах задіяні кращі актори театру, енергія та щирість яких створює особливо ніжну та чарівну атмосферу, що так необхідна дітям. 2003 року було поновлено одну з кращих світових оперет «Летючу мишу» Й. Штрауса (режисер Т. Тимошко-Горюшко).

2004 р. театру надано новий статус – Київський академічний театр оперети.

Великим досягненням театру є відкриття камерної сцени — «Театр у фойє» напередодні 70-річного ювілею театру. У жовтні 2004 р. з ініціативи та у постановці Богдана Дмитровича виставою «Звана вечеря з італійцями» Ж. Оффенбаха в театрі оперети було відкрито камерну сцену . Ця подія розпочинає серію творчих експериментів, адже «Театр у фойє» було задумано як пошукову майстерню для творчої самореалізації акторів і режисерів. У 2006 р. на сцені «Театру у фойє» відбулася прем’єра «Кавової кантати» Й. С. Баха, «жартівлива» музика якого стала відкриттям як для театралів, так і для меломанів. У 2009 році цю тріаду на малій сцені Б.Струтинський увінчав прем’єрою комічної опери Ж. Оффенбаха «Ключ на бруківці або пригоди весільної ночі».

zhena_sultanadevushki_i_more   У 2005 р. відбулася прем’єра мюзиклу «Моя чарівна леді» Ф. Лоу, яка засвідчила, що цей жанр має потужний потенціал і залишається одним із найулюбленіших у глядачів. А коли в театрі поруч зі старшим поколінням досвідчених акторів працює молода талановита команда: І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак, Г. Довбня, Г. Коваль, Н. Красовська, В. Одринський, Л. Сагат, А. Середа-Голдун, Г. Тітова, О. Ткачова, О. Чувпило — кожна вистава сприймається, як справжнє свято.

2007 р. відбулася прем’єра вистави «Містер Ікс» у постановці Богдана Струтинського. Вперше на території пострадянського простору герої знаменитої оперети заговорили та заспівали українською мовою. Виконавцями головних ролей – Містера Ікс і Теодори – стали солісти театру, лауреати міжнародних конкурсів з. а. України Сергій Авдєєв, з. а. України Олена Ширяєва та з. а. України Єлизавета Гаврилюк.

2008р. — у постановці народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка відбулась прем`єра оперети І. Кальмана «Фіалка Монмартру», а художній керівник театру Б. Струтинський та хореограф Максим Булгаков з успіхом представили на суд публіки експериментальну постановку — танцювально-пластичне шоу «Танго життя».

Визначною подією в житті театру стала прем’єра української оперети «Сорочинський ярмарок» О. Рябова, (режисер-постановник — Б. Струтинський), яка отримала театральну премію «Київська Пектораль» «за кращу музичну виставу».

У грудні 2009 р. Київський академічний театр оперети відсвяткував свій 75-річний ювілей і з цієї нагоди за вагомий внесок у справу національного духовного відродження та високий творчий рівень отримав статус Національного. Втім, ані солідний вік театру, ані високе визнання досягнень колективу аж ніяк не вплинули на актуальність, дотепність та романтичне піднесення його різножанрових вистав. Крім «Театру у фойє» в афіші Національної оперети з`явився ще один сценічний майданчик — «Музична вітальня», де проходять камерні вокальні та інструментальні вечори — «Вечір романсу», «Дотик до серця генія» до 200-річчя від дня народження Ф. Шопена, «В кожній музиці Бах, в кожному з нас Бог» до Міжнародного дня музики.

Сьогодні театр оперети позиціонує себе як театр широкого профілю. На сцені Київської оперети з успіхом іде класична оперета, сучасні й класичні мюзикли, широко представлені різноманітні концертні програми (шоу-програми, концерти симфонічного оркестру, оперні та балетні концерти), сміливо втілюються різноманітні творчі експерименти.

Київська оперета планує й надалі розвивати свій творчий потенціал та дивувати свого глядача новими різножанровими постановками, неординарними рішеннями та обов’язково – виставами найвищого ґатунку! 76-й театральний сезон подарував шанувальникам оперети нові зустрічі з чарівним світом мистецтва. Кожна творча робота Б.Д. Струтинського як режисера представляє собою самодостатній художній простір, організований за власними законами буття. Яскравий приклад того — оперета П.Абрахама «Бал у Савойї», прем`єра якої з величезним успіхом відбулась 22 жовтня 2010р., та сучасний романтичний мюзикл «Welcome to Ukraine або Подорож у кохання» за власним лібрето Б. Струтинського на музику українських композиторів, прем`єру якого із захватом зустріли глядачі 25 березня 2011 року.

tango_zhyttiagala_koncert Водночас Київська Національна оперета веде активну гастрольну діяльність по Україні та за її межами — кращим виставам колективу аплодували глядачі у Чернівцях, Львові, Івано-Франковську, Черкасах, Чернігові, Донецьку. Неодноразово театр ставав учасником театральних фестивалів у Румунії, Сербії та Литві.

У жовтні 2010 року на VI регіональному фестивалі комедії “Золоті оплески Буковини” у Чернівцях Київський національний академічний театр оперети отримав одразу дві головні почесні нагороди — «За кращу музичну виставу» та «За краще виконання жіночої партії (Г.Грегорчак)»  за одноактну оперету Жака Оффенбаха «Звана вечеря з італійцями».

Восени 2011 року в рамках святкування 20-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Литовською Республікою відбувся масштабний міжнародний проект — два спільних Гала-концерти за участю провідних солістів, хорів, балету та оркестрів Каунаського державного музичного театру та Київського національного академічного театру оперети — 22 жовтня у Каунасі (Литва) та 2 грудня у Києві, які стали феєричним святом музики і танцю. Глядачі побачили молодих і напрочуд талановитих солістів двох театрів, які вразили публіку сильними голосами та високою вокальною культурою.

19 листопада 2011 р.  у Бухаресті (Румунія) в рамках IV Міжнародного фестивалю музичних виконавчих мистецтв «Viata e frumoasa» («Життя прекрасне!») Київський національний академічний театр оперети представив іноземним глядачам  оперету П. Абрахама «Бал у Савойї», яку одностайно було названо кращою виставою за всю історію фестивалю, і на яку глядачі скуповували навіть стоячі місця, щоб побачити цей спектакль. Також вперше було запрошено стати співрежисером грандіозного Гала-концерту, присвяченого відкриттю фестивалю, українського постановника — художнього керівника Київського національного академічного театру оперети  з.д.м. України Б.Струтинського.

Наприкінці року 17 грудня відбулась прем`єра оперети  В. Їльїна та В. Лукашова «За двома зайцями» за одноіменною комедією М.Старицького  (сценічна редакція  і постановка Б. Струтинського), яка має шалений успіх у  публіки і відрізняється оригінальністю постановки та яскравістю сценічного  та режисерського рішення.

У червні 2012 року кияни побачили нову інтерпретацію найвідомішої оперети Йоганна Штрауса «Циганський барон».

Вперше оперета «Циганський барон» побачила світ у 1885 році зі сцени віденського театру «Анн дер Він». І з того часу розпочалася тріумфальна хода столицями світу – «Циганський барон» посів місця на афішах кращих оперних театрів Європи. Змінювалися часи та покоління, гриміли війни та революції, країни міняли кордони та назви, а вистава не сходила з театральних сцен. Поява «Циганського барона» на сцені Київської оперети – не випадковість, адже завдяки складності та насиченості музики, ця оперета стала характерною ознакою репертуару театру, який має невичерпний творчий потенціал та технічні можливості.

У постановці використані музика Йоганна Штрауса, лібрето Ігнаца Шнітцера, написане за мотивами новели «Саффі» Мора Йокаї. Окрім того, у виставі звучить «Чардаш» Вітторіо Монті, циганська народна пісня «Малярка» в обробці головного хормейстера театру Ігоря Ярошенка та циганський народний танець в обробці соліста оркестру Олександра Корша.
Окрім того, постановники вистави використовують нові технології – цілий ряд спецефектів, які досягаються за допомогою мультимедіа та просторової гри декорацій. В спектаклі представлені номери з елементами акробатики, барабанне дефіле та живий кінь на сцені. Окремим напрямком стала циганська автентика: фольклорна циганська музика та стилізований шлюбний ритуал очищення водою, у якому присутня справжня циганська 100-річна хустка родом з Австро-Угорської імперії.

Богдан Струтинський, з. д. м. України: «Треба завжди робити сміливі речі, які б ламали стереотипи. «Циганський барон» має бути незвичним мистецьким явищем. Зазначу також, що глядач почує виставу українською мовою. Треба прагнути того, щоб зробити театр взірцевим, щоб ним захоплювалися. Найважливіше – енергетичний заряд. Безперечно, ми шукаємо нові грані інтерпретації класичних творів. Змінюються соціальні умови життя, зростає технічний прогрес, але душа людська, повірте, не міняється, її хвилюють ті ж самі правдиві почуття, що й попередників».

Вже у листопаді цього ж року саме оперетою  «Циганський барон» Київський національний академічний театр оперети з успіхом представив Україну на V-му Міжнародному музичному фестивалі виконавчих мистецтв «Viata e frumoasa!», який традиційно проводиться у Бухарестському національному театрі оперети «Іон Дачіан».

«Європейська публіка з нетерпінням чекала виступу Національної оперети, так як ще не стерлися спогади про наш минулорічний тріумф з оперетою «Бал в Савойї». Але не менш очікуваним для глядачів був «Циганський барон», адже це одна з улюблених оперет європейської публіки, яка завжди з цікавістю сприймає нові постановки твору. Своїм баченням класичної європейської вистави ми вразили публіку, критиків, експертів – зал аплодував стоячи. Приємно, коли робота, в яку ти вклав душу, подобається такій кількості людей», — розповів режисер-постановник вистави, художній керівник Національної оперети, з. д. м. України Богдан Струтинський.

А 30 листопада 2012 року з нагоди Національного Дня Румунії на сцені Київського національного академічного театру оперети відбувся другий в Україні спільний з Бухарестським національним театром оперети «Іон Дачіан» Гала-концерт.

Напередодні Нового року, 29 грудня 2012 року, Національна оперета запросила на унікальний проект — «Штраус-концерт», в якому прозвучала музика короля вальсів Йоганна Штрауса та його родини, яка до сьогодні не звучала в Україні.

15 травня Київська міська державна адміністрація під час урочистостей з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва від імені міського Голови Олександра Попова нагородила художнього керівника Національної оперети України, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Струтинського Почесною грамотою «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури та високий професіоналізм».

17 травня 2013 р.Київський національний академічний театр оперети яскравою та запальною оперою-буф Ж. Оффенбаха «Звана вечеря з італійцями» відкрив IX Міжнародний театральний фестиваль «Класика сьогодні» (Дніпродзержинськ). Міжнародне журі, до складу якого увійшли провідні театрознавці, режисери та актори, високо оцінило майстерність гри артистів. Як доказ тому – солістка-вокалістка Київського національного театру оперети Галина Грегорчак-Одринська перемогла у номінації «Краща жіноча роль».

8 червня та 9 червня саме за ініциативи Богдана Струтинського вперше в Україні відбулась подія світового значення – Міжнародний музичний фестиваль «О-FEST» 2013  /Оперета-Мюзикл-Опера/ !

 

Музично-театральний проект, заснований Київським національним академічним театром оперети, гармонійно поєднав у собі класичний та «open-air» формат. У основній програмі фестивалю – оперета, мюзикл та опера у виконанні учасників фестивалю, а у багаточисельних виступах гостей фестивалю ще й джаз, фольк, естрадна музика, сучасна поезія, саунд-інсталяції та чимало новацій. У фестивалі взяли участь артисти-вокалісти з України, Росії, Австрії, Франції, Румунії, Литви, Польщі, Хорватії, Казахстану, Азербайджану, Ірану та інших країн. Серед них світові зірки — солістка Віденської опери Лєна Бєлкіна,  соліст Маріїнського театру, фіналіст Міжнародного конкурсу «Бі-Бі-Сі» «Співак світу»  Андрій Бондаренко,  лауреат Першої премії конкурсу ім. Л. Паваротті  Олексій Саяпін та ін.

Організатори фестивалю — Київський національний академічний театр оперети, Бучанська міська рада.

Богдан Струтинський, з. д. м. України: «Проведення «О-Фесту» в Україні – це своєрідний  виклик часу.  Об’єднуючи на одній сцені провідні музично-театральні жанри: оперету, мюзикл та оперу у виконанні відомих митців з різних куточків світу, ми зробили одразу декілька рішучих кроків назустріч Європі. Там уже давно за добру традицію – літні театри та музичні фестивалі.  В Україні така інтерактивна форма обміну досвідом, талантами й емоціями, беззаперечно, має право на життя. І «О-Фест» тому яскравий доказ».

Наприкінці театрального сезону калейдоскопічні  і яскраві події змінювали одна одну: Перший Міжнародний мистецький фестиваль опери, оперети і мюзиклу — «О-FEST», щойно започаткований театром, а слідом за ним — нова прем’єра — мюзикл Коула  Портера  «Цілуй мене, Кет!». Кожного року  театр оперети представляє  незвичайний, феєричний показ нової вистави.  Чарівна  музика у виконанні симфонічного оркестру, дивовижні хореографічні рішення, вдумлива,  деталізована режисура –  ознаки, що  стали характерними для постановок театру під керівництвом  з. д. м. України Богдана Струтинського.

Прем’єри останніх сезонів були  визначними подіями у театральному житті Києва. І глядачі, і театральні критики зрозуміли, що  театр оперети пропонує нові  форми музичного театру. Знавці  театру, театральні критики  констатували ускладнення режисерських задач, зростання професійного рівня артистів, і найважливіше — злагодженість,  чіткість постановок, створених оркестровою музикою, хоровим і вокальним співом,  хореографією і  драматургічними сюжетами. Загалом  театр оперети завоював прихильність тим, що любить і вміє дивувати всіх.

Дні прем’єри мюзиклу «Цілуй мене, Кет!» 14, 15 та 20 червня  пройшли у Національній опереті України під гаслом: АНШЛАГ!  На оригінальний переклад українською мовою найвідомішого бродвейського мюзиклу легендарного американського композитора Коула Портера «Цілуй мене, Кет!» збиралася повна зала глядачів. Спостерігати за непростими взаєминами колишнього подружжя та водночас, колегами по сцені: скандальної актриси  Ліллі Ванессі і не менш вибухового режисера і актора Фреді Грехема – процес надзвичайно цікавий та захоплюючий. Адже за сюжетом цим двом, не зважаючи на постійні дорікання та сварки, треба гарно зіграти прем’єрну виставу «Приборкання норовливої» за Шекспіром  у жанрі мюзиклу. За словами глядачів, яким вдалося першими потрапити до Національної оперети на мюзикл, вистава не схожа ні на які інші, вона надзвичайно яскрава і  грайлива, бурхливий вир подій захоплює вже на перших секундах і не відпускає до фінального акорду. Виконавцям головних ролей цілком і повністю вдалося перевтілитися у своїх сценічних героїв. Адже вони, за великим рахунком, у мюзиклі грали самих себе.

Додаткові потужні акустичні підсилювачі, 30 нових надчутливих радіомікрофонів, складні декорації-трансформери заввишки 8 метрів — спеціально для цього мюзиклу Національна оперета використовує сучасні потужні технічні можливості. Мюзикл неймовірно  складний і у сценічному, і у технічному плані.  У виставі максимально задіяна просторова трансформація, складні декорації змінюються прямо на очах у глядачів, і останні стають безпосередніми свідками справжнього закулісного життя театру. Декорації та костюми для «Цілуй мене, Кет!» створила відома литовська художниця Вілма Галяцкайте-Дабкіене, яка працювала із кращими режисерами – Рімасом Тумінасом та Еймунтасом Някрошюсом.

78-й театральний сезон у Київському національному академічному театрі оперети завершився грандіозним заключним Гала-концертом, але, за словами художнього керівника театру, розслаблятися часу нема ніколи. І вже в липні творча трупа театру на чолі з художнім керівником Богданом Струтинським представила країну на міжнародному фестивалі оперети «Zilele Monteorului», що проходитив у місті Сарата Монтеру (Румунія), у рамках якого відбувся «Традиційний український вечір», що викликав значне захоплення у публіки.  Національна оперета стала єдиною закордонною делегацією, яку особисто запросив один із співорганізаторів фестивалю, давній друг і партнер – Національний театр оперети «Іон Дачіан» (Бухарест, Румунія). Програма святкової культурної події, що тривала два дні, передбачала різноманітні мистецькі події – від парадів до гала-концертів.

У Міжнародний день музики 1 жовтня 2013 року урочисто відкрив свій перший сезон Мистецько-концертний центр ім. Івана Козловського Національної оперети України (вул. Хрещатик, 50-Б). На киян та гостей міста чекала прем’єра музичної вистави «Іван Козловський – віра, надія, любов…». Мистецько-концертний центр ім. Івана Козловського – це ще одна творча лабораторія театру оперети, що була відкрита 9 червня 2013 у рамках програми Першого міжнародного музичного фестивалю «О-ФЕСТ 2013» та основна діяльність якої розгортатиметься навколо жанру опери. Адже Іван Семенович Козловський, перш за все, – видатний тенор ХХ сторіччя, оперний та камерний співак.

Художній керівник Національної оперети, з.д.м. України Богдан Струтинський зазначає: «Центр ім. Івана Козловського буде розвиватися і функціонувати як заклад, в якому ставляться опери, проводяться конкурси і фестивалі з цього жанру. Однак, тут знайдеться місце для всього творчого і талановитого. Ми не будемо обмежуватися в роботі якимось одним напрямком і про це свідчить різнобічність репертуарної палітри центру».

Віднині у Мистецько-концертному центрі у самому серці столиці будуть звучати опери, ставитимуться музичні вистави, проходитимуть концерти та майстер-класи. У репертуарі закладу – літературні та поетичні вечори, конференції, тренінги, вернісажі, бенефіси, форуми і інші культурні акції. Найближчим часом, після реконструкції нижнього поверху будівлі, планується відкриття ще й другого залу, де передбачається створення оперного клубу, а також камерної оперної сцени.

З 23 по 31 жовтня 2013 року колектив Національної оперети України на чолі з Богданом Струтинським вчетверте взяв участь у IX Регіональному фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» (Чернівці). Артисти театру  показали буковинському глядачеві відомий мюзикл І. Поклада «Таке єврейське щастя» про сміх та сльози, вірність і зраду, лицемірство та відвагу. І все це – з  неповторним колоритом славнозвісних одеських двориків. Вистава отримала схвальні відгуки, море овацій та шквал оплесків. Яскравий, динамічний та життєвий мюзикл викликав позитивні емоції, подарував незабутні враження. А народна артистка України Тамара Тимошко-Горюшко за роль баби Мані отримала головний приз у номінації  «Краща головна жіноча роль».

У грудні 2013 року з успіхом відбулася прем’єра оперети Ф. Ерве «Мадемуазель Нітуш» у постановці Б.Струтинського. Сюжет твору відомий глядачеві з легендарного кіномюзиклу режисера Леоніда Квініхідзе «Небесні ластівки». Радянський фільм з А.Мироновим і Л.Гурченко з великим успіхом вийшов на екрани  у 70-ті роки, а французька кінострічка «Мадемуазель Нітуш» із Луї де Фюнесом – ще раніше.

До Міжнародного дня театру 2014 року Національна оперета України презентувала черговий експеримент – балет «Кармен-сюїта» на музику Ж. Бізе. Це яскрава, оригінальна трактовка «Кармен», в якій поєднується класика балету, контемпорарі та фламенко. Фінальною родзинкою вистави є те, що Київська Кармен залишається … живою.

Влітку 2014 року театр порадував своїх прихильників постановкою відомого мюзиклу «Труффальдіно із Бергамо» Олександра Колкера. Спеціально для Київської постановки був зроблений оригінальний переклад п’єси Карла Гольдоні. Відомий композитор особисто приїхав на прем’єру з Санкт-Петербургу і, побачивши чудове прочитання твору режисером Б.Струтинським та балетмейстером В.Прокопенком, неймовірної краси костюми І.Давиденко, майстерне акторське виконання, промовив, що «Національна оперета України – це театр майбутнього».  

У 2014 році відбувся ІІ Міжнародний музичний фестиваль «О-FEST», на якому було представлено понад 10 країн, в тому числі не лише країн СНД, Балтії та Західної Європи, а й Далекого Сходу.

Неабияку увагу оперета приділяє й вихованню естетичного смаку юного глядача. В репертуарі театру музичні казки для дітей: «Білосніжка та семеро гномів» та «Чіполліно» В. Домшинського, «Лампа Аладдіна» С. Бедусенка, «Пригоди бременських музикантів» Г. Гладкова. Останньою прем`єрою для дітей став мюзикл «Острів скарбів» В. Бистрякова, лібрето до якого за мотивами відомого мультфільму спеціально для Національної оперети написали Давид Черкаський та Аркадій Гарцман.

Сьогодні Національна оперета позиціонує себе як театр широкого профілю, де з успіхом іде класична оперета, сучасні й класичні мюзикли, широко представлені різноманітні концертні програми сміливо втілюються різноманітні творчі експерименти. Це повноцінний, поліфункціональний музичний театр з чітко визначено стратегією розвитку, який постійно розширює світогляд своєї трупи і її глядачів, засвоюючи найрізноманітніші стилі і напрямки, запрошує артистів з інших театрів і країн, знаходиться у постійному пошуку нових творчих ідей. Адже сучасний конкурентноздатний театр повинен випереджати смаки публіки, сприяти формуванню нових естетичних пріоритетів, знайомлячи глядача із кращими здобутками світового музичного театру. І сьогодні це дозволяє театру презентувати себе на міжнародному рівні, їздити на закордонні гастролі і фестивалі, відчуваючи себе в європейському контексті.

Беручи за мету ідею офіційного слоґану театру: «Київський національний академічний театр оперети – КРОК ДО СВЯТА!», творчий колектив намагається дарувати своїм глядачам відчуття справжнього свята.

Київський національний академічний театр оперети — єдиний в Україні!

Київський національний академічний театр оперети — крок до свята!